Психологічна підтримка в умовах війни

 

Психологічний стан та психічне здоров’я під час військових дій є вкрай важливим. Багато людей переживають виснаження, спустошення, втому, відчувають тривогу й паніку. Психологи сформулювали корисні поради, як опанувати себе в критичних умовах, як допомогти близьким та підтримувати здоровий психічний стан в критичних умовах.

 

Як боротися з перевтомою

 

 

В умовах військових дій наше тіло працює на максимальній потужності. Гормони стресу, задача яких мобілізувати тіло в критичній ситуації, також мають свій “термін придатності”. Ви можете спостерігати сильні коливання настрою від тривоги, злості, приливу оптимізму до повного спустошення і виснаження. Важливо усвідомити, що це абсолютно закономірні стани, які з часом змінюють один одного. З кожним із них можна і треба працювати.

 

Основні ознаки перевтоми:

 

  • відчуття знесилення, неспроможність виконувати звичайні функції

  • неуважність та погіршення концентрації

  • погіршення пам’яті

  • уповільнення процесів мислення, зменшення глибини та критичності мислення

  • зниження цікавості до роботи

  • підвищена дратівливість

  • нервозність

  • порушення сну

  • перманентна сонливість

  • підвищення тиску та частоти пульсу

  • головний біль

  • зниження апетиту

  • емоційна спустошеність

 

Методи боротьби з перевтомою:

 

  • Повноцінний сон, який, за даними Міністерства охорони здоров’я, має складати для дорослих – не менше 7 год на добу, для дітей та підлітків – 8-10 годин.

  • Обмеження інформаційного шуму. Відмовтесь від постійного оновлення стрічки новин, читайте їх за графіком, наприклад, по 15 хвилин вранці, в обід та ввечері. Довіряйте тільки перевіреним джерелам інформації.

  • Регулярне харчування.

  • Регулярне фізичне навантаження. Будь–яка регулярна фізична активність, навіть ходьба на місці чи розтяжка, додасть вам бадьорості. Прогулянка на свіжому повітрі буде кращою за тренування в приміщенні.

  • Наскільки це можливо, підтримуйте звичну рутину, звички, слідкуйте за особистою гігієною.

  • Зміна діяльності. Намагайтеся раціонально розподіляти час роботи й відпочинку, фізичну й розумову працю.

  • Визначення пріоритетів. Усвідомте, що ніхто не в змозі зробити все, то ж визначте 3–5 головних задач для себе не день і дозвольте собі не робити нічого додатково.

  • Доброзичливі взаємини з людьми, які є поруч: сім’я, робочий колектив, волонтерська спільнота чи військові побратими. Зберігайте зв’язок, регулярно дзвоніть або пишіть своїм родичам та близьким.

  • Фізичний контакт. Подихайте разом, потримайте одне одного за руку. Обніміться з близькими.

  • Оптимізм та почуття гумору. Жартуйте, гумор завжди підтримує, навіть за жорстких життєвих обставин.

  • Пам’ятайте, що залишатися живим і здоровим – це вже багато.

  • Не призначайте дат кінця війни. Ми всі хочемо закінчення, але якщо ваші прогнози не справдяться – вам буде дуже складно емоційно, і ви будете почувати безвихідь.То ж налаштуйтесь “грати в довгу”.

  • Згадайте, що є для вас дорогим та важливим, пригадайте, у чому сенс вашого життя. Будуйте плани на майбутнє, визначайте, що найбільш важливе для себе ви зробите, коли настане мир.

  • Професійна допомога. Зверніться за підтримкою до професійних психологів (контакти додаємо нижче). Якщо у вас відсутня можливість звернутись до професіонала – попросіть про допомогу своїх родичів та близьких.

 

Як впоратись з панікою та тривогою

 

 

Паніка – це напад тяжкого страху, тривоги та відчуття внутрішньої напруги. Паніка паралізує людину або ж навпаки, штовхає її на безрозсудні вчинки. Під час паніки спостерігаються протилежні реакції: одним хочеться бігти, іншим – навпаки, забитися в куток. Важливо пам’ятати, що саме в такому стані нас хоче бачити ворог, тому що у ньому ми найбільш вразливі, тому обов’язково потрібно вживати заходів, щоб відновити нормальний психічний стан.

Ключові симптоми паніки:

 

  • серцебиття, прискорений пульс, пітливість
  • озноб, тремор
  • відчуття нестачі повітря, задишка
  • біль або дискомфорт у лівій половині грудної клітки
  • нудота, біль або “вузол” в животі, запаморочення
  • відчуття відчуження, нереальності світу
  • страх здійснити неконтрольований вчинок
  • гострий страх неминучої смерті
  • відчуття оніміння або поколювання в кінцівках
  • безсоння

 

Методи боротьби з панікою:

 

  • використовуйте седативні дихальні техніки, наприклад, “3-7-8”: 3 секунди на вдих, 7 – на затримання повітря і 8 секунд на видих
  • ляжте та покладіть руки на живіт, та робіть глибокі вдохи та короткі видихи, контролюйте дихання
  • використовуйте квадратне дихання (знайдіть у приміщенні щось квадратне (або уявіть його). Зафіксуйте погляд на одному з кутів і робіть глибокий вдих, затримайте подих на 5 секунд і переводьте погляд на інший кут видихаючи, так рухайтесь за квадратом; повторіть кілька разів, це дозволить вирівняти дихання та опанувати тривогу, якщо відчуваєте, що вона посилюється
  • “заземліться”; станьте або сядьте на підлогу, відчуйте, як ви торкаєтесь поверхні, відчуйте вагу власного тіла та повільно дихайте
  • поверніться до відчуття тіла; відчуйте, на чому і як ви сидите, що відчувають ваші стопи, концентруйтесь на якомусь звуці, на запаху; якщо ви за кермом, то концентруйтеся на тому, що тримають ваші руки
  • робіть самомасаж; торкайтеся тіла, прохлопайте долонями ноги, масуйте вуха, ніс, долоні; оживляйте заклякле тіло
  • напружтесь; займіть не зручну для себе позу і спробуйте максимально напружити всі м’язи тіла, залишайтесь в такій позі якнайдовше
  • дайте вихід емоціям; плачте, співайте
  • використайте різкі запахи – спирт, цитрусові тощо
  • вмийтесь холодною водою
  • спрямуйте паніку у безпечні дії; якщо вам хочеться бігти — біжіть на місці, якщо вам хочеться забитися в куток — забийтеся в куток
  • не вживайте алкоголь
  • приймайте рослинні седативні препарати (валеріану, пустирник); не використовуйте рецептурних препаратів без консультації лікаря!
  • якщо це хтось інший, а не ви — огорніть людину теплою ковдрою, дайте тепле питво, нагадайте про базові речі: хто вона є, що вона тут робить, хто поряд з нею, як її звуть.
 

Як боротись з апатією

 

 

Гострі приступи паніки та тривоги зазвичай зміняються почуттям апатії. Такі періоди можуть бути не тривалими, але вони також потребують пропрацювання. Важливо пам’ятати, що апатія – закономірний “хімічний” відкат після сплеску гормонів стресу.

Методи подолання апатії:

 

  • дійте; виконуйте будь-які прості дії та не намагайтесь їх аналізувати
  • дотримуйтесь щоденної рутини; регулярне харчування, гігієна, розминка
  • робить щось руками; наприклад, мийте посуд, пакуйте речі, плетіть сітку
  • плануйте свої задачі на день; нехай їх буде небагато, але намагайтесь виконати їх будь-що
  • обмежте доступ інформації; читання новин треба обмежити до декількох коротких періодів на день
  • залучайте близьких та знайомих до спільної роботи
 

Як зберегти близькі стосунки

 

 

Під час критичних ситуацій стосунки з близькими піддаються тяжким випробуванням. Намагайтесь зберегти стосунки і допомогти близьким, адже це підвищує вашу здатність до виживання та опору, а також надає сенс вашим діям.

 

  • спрямовуйте негативні емоції, які виникають, не на близьких, а на зовнішнього ворога
  • завантажте себе роботою, допомогою іншим
  • дайте вихід емоціям; кричіть, співайте, плачте
  • рухайтесь, танцюйте, робіть розминку, ходіть пішки
  • обіймайтесь
  • тримайте контакт, запитуйте, як справи, дзвоніть і пишіть
  • пропонуйте свою допомогу
  • приготуйте страву разом і неспішно поїжте
  • зберігайте ритуали мирного життя, наскільки це можливо в поточних умовах: читайте книжки, сервірувати стіл, організовуйте спільне чаювання
 

Як допомогти тим, хто паралізований тривогою

 

 

Якщо ви спостерігаєте надмірну дестабілізуючу тривогу чи панічну атаку в того, хто знаходиться поруч із вами, вживайте наступних заходів:

 

  • не йдіть з людиною на прямий фізичний контакт
  • зверніться до людини голосом
  • говоріть чітко і твердо
  • спокійним голосом нагадайте людині, що вона знаходиться у безпечному місці (якщо це так)
  • фокусуйте її увагу на тому, що можна побачити, почути та відчути навколо
  • не запитуйте, а натомість давайте вказівки, наприклад: “Подивись на мене. Скажи своє ім’я. Скажи мені, де ти. Підведись. Пий”
  • прослідкуйте, щоб всі базові речі людина почала виконувати сама
 

Як позбутися почуття провини

 

 

У звичайних умовах людина має час розібратися у почутті провини й правильно з нею впоратись, тобто визначити можливі помилки, виправити їх та зрозуміти, як уникнути їх в майбутньому. В критичних умовах пропрацювати провину доволі складно, і вона може дуже негативно відбиватись на психологічному стані людини, пригнічувати її та паралізувати її діяльність.

 

Як впоратись із почуттям провини:

 

  • не починайте звинувачувати себе; не ви розв’язали цю війну
  • в першу чергу дбайте про себе і залишайтесь в безпеці, ваша пряма відповідальність сьогодні — дбати про себе і не створювати зайвого клопоту Збройним Силам, зменшити навантаження на них, щоб вони могли повною мірою виконувати свій обов’язок
  • переключіть свою увагу на те, що ви можете зробити прямо тут і зараз
  • станьте корисним; запитайте, як ваші руки, ваші знання та вміння знання можуть принести користь тим, хто залишився поряд і тим, хто потребує моєї допомоги
  • складіть список задач, які ви зробите прямо зараз; беріться лише за ті справи, які будуть зараз вам під силу
  • допоможіть тим, чим вмієте; навчіться тому, що ще не вмієте, і що вам легко дається

 

Токсичне почуття провини дуже непросто здолати. Якщо вам потрібна допомога – звертайтеся до спеціалістів, піклуйтесь про себе.